Я педагог і особистість

 

 

Можна в житті всього навчитися,
Втілити багато нових ідей,
Але вчителем треба народитися,
Щоб жити на землі для дітей.

Тільки той педагог залишає частку себе в дітях, хто, не шкодуючи сил, творчої наснаги, таланту, вкладає в душі вихованців найбільші скарби -душевність, людяність, порядність.

Кожного ранку я йду до школи із задоволенням, знаючи, що вже на шкільному порозі мене чекають мої вихованці. І поспішають, перебиваючи один одного, розповісти мені про те, що у них нового сталося за вчорашній день, або за вихідні, що з’явилося, що їх спантеличило, і, звичайно ж,  хто кого образив.  Поринаючи в цю атмосферу, забуваю про все, переймаючись тільки їхніми проблемами. У нашому колективі  намагаюсь побудувати такі взаємостосунки , щоб кожна дитина відчувала свою значущість, потрібність. Не примушую, а переконую; намагаюсь не керувати, а організовувати; не обмежую, а надаю свободу вибору, хоча іноді трішки, непомітно, коригую його. Я вірю в те, що виховання без примусу ґрунтується на довірі.

Чим більше  працюю в школі, тим більше мені подобається моя професія. Я отримую щире задоволення від спілкування з учнями. Міцнішає моя впевненість у тому, що вибрала вірну професію.

Проте робота в школі потребує багато терпіння та наполегливості. Багато часу витрачаю на підготовку до занять, тому що продумую кожний етап уроку. У своїй практиці застосовую найрізноманітніші інноваційні технології. Знаю, якщо систематично використовувати на уроках різні методи навчання,  можна очікувати на  якісне формування комунікативної культури школярів та практичне опанування  англійської мови.

Бажаю всім учителям натхнення, сили, терпіння, наполегливості у роботі.

Все неодмінно налагодиться!

Удачі вам, сільські і міські 
шановні вчителі!